Нинішня криза багатьох водіїв змусила переглянути свої уподобання у виборі шин. Актуальним стало питання пошуку недорогих покришок із пристойними експлуатаційними параметрами.

Ставка на бренд спрацьовує не завжди

Умовно всю шинну продукцію можна розділити на три категорії:

  • преміальні моделі;
  • «впевнені середнячки»;
  • бюджетні шини.

Кордони між цими групами досить розмиті, і прив'язки до ступеня популярності бренду немає. Рідко, але трапляється, що відомий виробник випускає ринку посередні шини. У нерозповсюджених марок навпаки трапляються прориви: випускають чудові покришки за демократичною ціною. Тому орієнтуватися на бренд не завжди доцільно.

Що не так з дешевими шинами?

Чим дешевша шина, тим менше компанія вклала грошей у її виробництво. Заощаджують бренди на складі гумової суміші та технологіях, але не завжди на шкоду їх якості. Не всі бюджетні шини потрібно моментально зараховувати до категорії поганої та небезпечної продукції. Все залежить від того, що хоче отримати водій від покришок і для якого автомобіля їх набуває.

Немає сенсу купувати топову гуму для сімейного автомобіля, який постійно експлуатується у спокійному режимі. Для такої машини можна обмежитись білоруськими від Белшина або українськими від Росава. Вироби належать до бюджетного сегменту, і своїми характеристиками акуратного водія задовольнять на всі 100%. Бажаючи заощадити, з обережністю потрібно ставитись до китайських шин. Вони коштують найдешевше, але з кожним роком збільшується кількість бракованих позицій на ринку. Не приємні відгуки і про російські шини Кама. Ці два варіанти є прикладом того, коли бюджетна продукція заслужено не змогла обзавестися цільовою аудиторією покупців.

Купуючи недорогі шини прийнятної якості, кожен водій повинен бути готовий до їхньої нетривалої експлуатації. Термін їхньої служби не перевищує двох сезонів. Цей показник залежить від бренду. Усі виробники для бюджетної продукції використовують стандартну гумову суміш, яка швидко стирається. Топовим моделям це не загрожує: термін їхньої експлуатації обчислюється трьома-чотирма сезонами.

Ціна – одна з головних підказок щодо якості шин. Реальна ситуація така, що бюджетні шини не можуть бути багатофункціональними. Виявляється це у дисонансі експлуатаційних параметрів на різних поверхнях. На сухому асфальті недорога покришка забезпечуватиме:

  • необхідна ефективність руху;
  • відмінний опір коченню;
  • мінімальний рівень шуму.

Але всі ці переваги на мокрій дорозі зникнуть без сліду, і це лише верхівка у «айсберзі» можливі ризики у недорогих шин. Головна претензія – рівень безпеки, які готові забезпечити бюджетні покришки.

Знайти компроміс між ціною та якістю покришок можна, але в більшості випадків це вдається за рахунок «впевнених середнячків». На українському ринку ними є це суббренди топових шинних виробників. Gislaved, Matador, Wolber, Formula, Achilles та інші. Різниця в ціні їхньої продукції з шинами оригінальних брендів варіює від 25 до 40%. Якість гуми дочірніх компаній практично не поступається за рахунок масштабної модернізації їх заводів та напрацювань, які їм дісталися від провідних концернів.